За даними останнього перепису, білоруси — друга за чисельністю національна спільнота в Україні, понад 360 тисяч людей.
Десятиліттями ми компактно проживали в Україні — у Києві, на Волині, у Харкові, на Чернігівщині.
Саме білоруси Чернігівщини — близько 25 тисяч — першими прийняли на себе удари російських ракет і колон, що зайшли з території Білорусі.
Сьогодні білоруси — друга після українців нація за кількістю воїнів у лавах ЗСУ. Ми боремося, волонтеримо, допомагаємо Україні, тому що ця війна — спільна і для нас. Але попри це — більшість білорусів залишаються без правового захисту, без паспортів, без держави.
Закінчуються документи, продовжити їх можна лише в Білорусі — повернення туди означає арешт або переслідування.
Тисячі людей, які десятиліттями жили тут, стали невидимими у правовому полі: без можливості працювати, орендувати житло чи отримати допомогу.
Ми зрозуміли: ніхто, крім нас самих, нас не врятує
Режим Лукашенка кинув своїх громадян напризволяще.
Так звані демократичні структури — офіс і команди Тихановської — також не представляють білорусів в Україні і не вирішують їхніх реальних проблем.
Тому ми об’єдналися.
Ми створили і вже зарезервували громадську спілку “Білоруська спільнота України” — організацію, яка стала голосом білорусів в Україні.
Вже у 10 містах України обрано представників і голів осередків.
Ми будуємо горизонтальну структуру, засновану на взаємодопомозі, повазі до України та прагненні до свободи.
Наші цілі — конкретні й невідкладні:
– вирішення проблем із документами та правовим статусом білорусів в Україні;
– правовий і гуманітарний захист тих, хто не може повернутися до Білорусі;
– представництво білорусів перед українською владою, міжнародними партнерами та медіа;
– розвиток культурних, освітніх і волонтерських ініціатив.
Ми — білоруси, які не підтримали війну.
Ми — ті, хто поруч із українцями, на фронті й у тилу.
Ми — частина цієї країни і спільної боротьби за свободу.
Ми закликаємо українське суспільство, міжнародні організації та демократичні сили Європи почути білорусів в Україні.
Ми не просимо особливих прав — ми просимо можливість жити, працювати й захищати свободу поруч із Україною.